Приветствую Вас Гість | Вівторок, 19.03.2024, 10:38 |
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS |
|
Людмила АндрееваПише Людмила Адамівна Андрєєва з юних років. Спочатку це були вірші для стінгазети в училищі, вітальні рядки для друзів і близьких. Найактивніший творчий період настав, коли вона вже працювала на вагоноремонтному заводі. Це був час розквіту її творчості, воно довелося на 1984-1986 роки. Працювала Людмила Адамівна машиністом крана, і ось там, на висоті декількох метрів у неї народжувалася творчість. Це були патріотичні вірші, присвячені святам та пам'ятним датам. А потім почався ліричний період.Людмила Андрєєва - член літературного об'єднання ім. Горбатова з 1984 року, керівник Попаснянського літоб'єднання, член Межрегіональної спілки письменників України. Друкувалася в кількох колективних збірниках, у міських газетах. У 2003 році вийшла особиста збірка віршів «Светить пока жива земля». Збірка Людмили Андрєєвої - щира, добра, сповнена романтичних мрій і надій на те, що все хороше має збутися. Мой город
Не мал и не велик Хоть лет приклонных он, Один из многих тех, Ударный труд отцов
Нерозривно доля Людмили Адамівни пов'язана з вагоноремонтним заводом. Йому присвячує вірш: «Мой завод»
На смену идешь утром рано. Стоит он притихший, спокойный, И вскоре над сводами цеха Он скоро отметит полвека, Прекрасных традиций немало |
|
Copyright РЦБС м. Попасна © 2024 |
Створити безкоштовний сайт на uCoz |